Черговий семінар в Добропільській ДПІ : Застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку. Податкова знижка. Спрощена система оподаткування.

У Добропільській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області стало доброю традицією проведення семінарів для платників податків, під час яких суб’єкти господарювання з перших вуст можуть отримати відповіді на запитання, які їх цікавлять.

Нещодавно фахівці податкової інспекції провели семінар для бухгалтерів та підприємців на тему: «Застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку. Податкова знижка. Актуальні питання при застосуванні спрощеної системи оподаткування».
       У семінарі взяла участь в.о. начальника Добропільської ДПІ Світлана Хованська та головний державний інспектор Віта Полонська.

Світлана Хованська звернула увагу платників на переваги програмного РРО, такі як: реєстрація ПРРО через Електронний кабінет; можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів; відмова від друку паперових чеків; безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів - суб’єктів господарювання та покупців; можливість використання офлайн.

  Спікер розповіла, у яких випадках платники єдиного податку повинні застосовувати РРО незалежно від доходів. А саме, якщо вони здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів та медичних виробів; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; надання платних послуг у сфері охорони здоров‘я.

          За її словами, запровадження програмного РРО стане не тільки ефективним інструментом контролю за проведенням розрахункових операцій з боку держави, а й зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.

Також значну увагу було приділено декларуванню громадянами доходів, отриманих у 2020 році. Учасників семінару ознайомили з новинами податкового законодавства та в черговий раз висвітлили інформацію про особливості кампанії з декларування доходів громадян за 2020 рік. Зокрема, особливу увагу платників податків зосереджено на тому, які категорії громадян зобов’язані задекларувати доходи, одержані протягом минулого року, та яка категорія громадян має право на отримання податкового кредиту.

Не оминули увагою і питання легалізації праці та обов’язку роботодавців з дотримання мінімальних гарантій при виплаті заробітної плати. Присутніх інформовано про необхідність оформлення трудових відносин, важливість отримання легальної заробітної плати, а також про наслідки неофіційних трудових відносин і їх вплив на майбутню пенсію та переваги соціальної захищеності легального працевлаштування.

Віта Полонська роз’яснила, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Норми передбачені абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

► при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

► при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з абзацами першим та третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

          На всі питання, що задавались платниками у ході семінару, були надані вичерпні відповіді.