Актуальні питання застосування та використання РРО та ПРРО під час «гарячій лінії» в Олександрівській ДПІ

На цьому тижні в Олександрівській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань застосування та використання  реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО/ПРРО). На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор ДПІ Людмила Гойдик.

Пропонуємо найбільш цікаві питання, які обговорювались під час заходу.

Питання 1:  Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища?

Відповідь: Не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), а застосовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Водночас, РРО та/або ПРРО застосовується за наявності хоча б однієї з таких     умов:

-        така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

-        такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля,    зокрема,     через Інтернет;

-        сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО.

Разом з тим, у разі перевищення вказаного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій фізичні особи – підприємці зобов’язані в місячний термін з дати перевищення зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.     Крім того, такі суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

Питання 2:  В який термін СГ повинен створювати на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) у разі несвоєчасного закриття зміни через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)?

Відповідь: Діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.

Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.

Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

Питання 3: Що робити касиру, якщо ПРРО не дає можливості закрити зміну?

Відповідь: Насамперед слід встановити вид несправності, адже можливі два варіанти поломки. Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, необхідно оновити його версію, та повторити процедуру закриття зміни.

Якщо ж несправний пристрій, необхідно подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. У Повідомленні необхідно зробити позначку про несправність. Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.

Питання 4:  Які нововведення використання РРО та/або ПРРО під час воєнного стану?

Відповідь: Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

– проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 Закону № 265«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон          №265);

– зупинено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265 (п. 13 розділу II Закону № 265). Тобто, зупинено заборону використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

На період воєнного стану надано можливість проводити розрахункові операції з використанням ПРРО в офлайн-режимі у понад встановлені Законом № 265 обмеження офлайн-часу.

Таким чином розрахункові операції, що будуть здійснюватися у ПРРО в режимі офлайн, можуть здійснюватися без встановлених часових обмежень.

Питання 5:  Яким чином здійснюється реєстрація РРО/ПРРО контролюючим органом для СГ, податкова адреса яких тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, але фактично перебувають на підконтрольній території України або за її межами?

Відповідь: Суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО) за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.

Під час гарячої лінії на всі питання платники отримали вичерпні відповіді в межах чинного законодавства.