Сеанс «гарячої лінії» в податковій Донеччини на тему:«Особливості справляння плати за землю в умовах воєнного стану»

В управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участю головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі неспеціалізованої оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб Юрия Ревякіна за темою «Особливості справляння плати за землю в умовах воєнного стану». 

Під час проведення зазначеного комунікаційного заходу платники податків отримали відповіді на питання щодо порядку нарахування та сплати плати за землю з урахуванням особливостей пов’язаних з введенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану.

Надаємо відповіді на найбільш актуальні питання.

Питання: Якими нормативно-правовими актами визначається Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що використовується для застосування норм підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Відповідь: Відповідно до абзаців другого – четвертого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.

Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова №1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. 

Зокрема, пунктом 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.

У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ №376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до пункту 1 Постанови № 1364, пункту 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:

затверджено Перелік територій (пункт 1 Наказу № 376);

визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).

Наказом № 376 у розділі І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (пункт 1 розділу І Переліку територій), території активних бойових дій (пункт 2 розділу І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розділу І Переліку територій), а у розділі ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:

території активних бойових дій (пункт 2 розділу І Переліку територій),

території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (пункт 3 розділу І Переліку територій), тимчасово окуповані російською федерацією території України (розділ ІІ Переліку територій).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.

Питання: Чи можуть СГ застосувати зменшений розмір (ставку) орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого на період дії воєнного стану, без внесення змін до діючих договорів оренди?

Відповідь: Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (пункт 12.3 статті 12 ПКУ).

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (підпункт 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділу XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

Крім цього, пунктом 12.3 статті 12 ПКУ передбачено право органів місцевого самоврядування встановлювати податкові пільги з плати за землю (в т. ч. орендної плати) на підставі рішень органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, про обов’язкову евакуацію населення.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший пункту 288.1 статті 288 ПКУ).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий пункту 288.1 статті 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (пункт 288.4 статті 288 ПКУ).

Отже, враховуючи положення підпунктів 288.1 і 288.4 статті 288 ПКУ у разі встановлення рішенням ради, в межах своїх повноважень, на період дії воєнного стану пониженого розміру (ставки) орендної плати, такий розмір (ставка) застосовується суб’єктами господарювання після внесення відповідних змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності. 

До внесення змін до договорів оренди земель державної і комунальної власності щодо нового розміру (ставки) орендної плати та періоду його застосування, суб’єкти господарювання не можуть застосовувати зменшений розмір (ставку) орендної плати на підставі прийнятого рішення ради, крім випадків, якщо на період дії воєнного стану орган місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, на підставі положень пункту 12.3 статті 12 пункту 284.6 статті 284 ПКУ, прийняв рішення про встановлення зменшеного розміру (ставки) орендної плати з визначенням терміну дії таких ставок та з обов’язковою умовою, що зменшені ставки застосовуються без внесення змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності.

Питання: Чи нараховується та сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), на яких розташовані (наявні) фортифікаційні споруди?

Відповідь: Використання земельних ділянок для створення фортифікаційних споруд призводить до деградації їх поверхонь, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням, а отже припиняється чи обмежується їх господарське використання у порядку, передбаченому законодавством.

За такі земельні ділянки Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачений спеціальний порядок справляння плати за землю. За земельні ділянки, на яких наявні фортифікаційні споруди, такий порядок визначений положеннями Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Зокрема, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ доповнено підпунктомп. 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (абзац перший підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, доповнено порядок справляння плати за землю у період дії воєнного стану в України, а саме не сплачується земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у консервації (підпункт 283.1.2 пункту 283.1 статті 283 ПКУ).

Земельним законодавством передбачено, що консервації підлягають деградовані земельні ділянки, визначені статтею 51 Закону України від 19 червня 2003 року № 962-ІV «Про охорону земель» (далі – Закон № 962) (частина перша статті 172 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ)).

Внесеними змінами Законом № 3050 до статті 51 Закону № 962 доповнено перелік земель, які підлягають консервації, зокрема додані землі, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.

Згідно з частинами дев’ятою – одинадцятою статті 51 Закону № 962 консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою: 

- щодо земель державної та комунальної власності – за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до статті 122 ЗКУ приймають рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування;

- щодо земель приватної власності – за заявою власника такої земельної ділянки.

Разом з цим, особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, встановлені статтею 2831 ПКУ, згідно з положеннями якої підставою для ненарахування земельного податку відповідно до підпункту 283.1.2 пункту 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.

Щодо орендної плати, то не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом (абзац другий пункту 288.8 статті 288 ПКУ).

Таким чином, за період з 01.03.2022 до 05.05.2023 (до дати набрання чинності Закону № 3050) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), які були визначені обласними військовими адміністраціями як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди.

З 06 травня 2023 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, що перебувають у консервації (тобто на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди), на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статті 122 ЗКУ, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельних ділянок, а також відомостей/даних Державного земельного кадастру.