Про застосування програмних РРО та нещодавні зміни до Податкового кодексу під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Добропільській ДПІ

Фахівці Добропільської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області продовжують роз’яснювальну роботу з дотриманням вимог карантинних обмежень.

 Про застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) спілкувалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія», нещодавно проведеного в Добропільській ДПІ. На питання, які надійшли під час проведення заходу відповідав старший державний інспектор Добропільської ДПІ Безверхній Євгеній.

Питання: Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Відповідь: Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

Питання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган. Для реєстрації ПРРО слід виконати наступні дії:

1) реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви за формою № 1-ПРРО, подається вона виключно в електронній формі через Електронний кабінет платника податку;

2) дочекатися від ДПС повідомлення (квитанції) про реєстрацію заяви чи відмову;

3) при реєстрації для ПРРО присвоюється фіскальний номер та формується перша порція фіскальних номерів;

4) здійснити відкриття зміни шляхом направлення через ПРРО Повідомлення про відкриття зміни за формою № 3-ПРРО.

Після цих дій ПРРО практично готовий до роботи.

Відмова у  реєстрації можлива, якщо:

-  недотримано правила електронного документообігу;

-  такий ПРРО уже зареєстрований;

- господарська одиниця, на яку реєструється ПРРО, невідома податківцям, тобто про неї не подали попередньо до ДПС інформацію по формі 20-ОПП;

- суб’єкт відсутній в ЄДР або є інші розбіжності у даних.

Питання:  Як відбувається перереєстрація ПРРО?

Відповідь: Програмний РРО  треба буде перереєструвати, якщо станеться зміна:

- найменування суб’єкта (назва юрособи або зміна прізвища, ім’я, по-батькові фізособи-підприємця);

- зміна податкового номера;

- зміна найменування господарської одиниці, де використовується ПРРО;

- зміна адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для цього слід подати ту ж саму заяву, що й при реєстрації – по формі 1-ПРРО, але з позначкою “Перереєстрація”.

Якщо зміни не пов’язані з наведеними вище причинами, то подається заява по формі 1-ПРРО, але з позначкою “Зміни (крім перереєстрації)”.

Питання: Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Відповідь: Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.

Питання: Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Відповідь: ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ / z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. 

        Запитувачі отримали відповіді на запитання та разом з тим дізнались, що Законом України від 01.12.2020 року № 1017-ІХ  (далі – Закон № 1017-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій. 

        Законом № 1017-ІХ:

- визначено ліміти для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року розмірів мінімальної заробітної плати:

I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн гривень;

II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн гривень;

III група – 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн гривень;

- скасовуються норми щодо застосування механізму «кешбек»;

- відтерміновується до 01 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої - четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування (з цього переліку виключено інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин);

- подовжується до 01 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;

- передбачається незастосування РРО/ПРРО під час надання дистанційних послуг, розрахунки, за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

        Закон № 1017-ІХ чинний з 10 грудня 2020 року.