«Гаряча лінія» з податківцями: легалізація зайнятості та заробітної плати

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником Покровського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Донецькій області Павлом Рисованним. Кожен платник податків, який телефонував, зміг отримати вичерпну відповідь на свої запитання.

Наводимо деякі з них.

В які терміни податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО з доходів у разі нарахування, але невиплати нарахованого доходу?

        Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету. При цьому якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

      Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

       Чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру ПДФО?

     Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

     Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
     Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють     центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи.

     Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

     Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.

     В якому періоді заповнюється гр. 6 ”Дата прийняття на роботу” податкового розрахунку за ф. 1ДФ, якщо працівника було прийнято на  роботу в звітному періоді (30 вересня 2020 року), а дохід нараховано і виплачено у наступному періоді                             (1 листопада 2020 року)?

     Згідно з п. 3.7 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, графа 6 «Дата прийняття на роботу» заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.
     Якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (30 вересня 2020 року), а дохід нараховано і виплачено у наступному (у IV кварталі 2020 року), то дата прийняття на роботу (30 вересня 2020 року) не відображається при заповненні та поданні податкового розрахунку за наступний звітний період, в якому нараховано дохід працівнику (в даному випадку – за IV квартал 2020 року).

Чи необхідно податковому агенту подавати податковий розрахунок за ф. 1 ДФ, якщо він не має найманих осіб і дохід у звітному періоді не нараховувався?

     Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

     Відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.