Узагальнення результатів деклараційної кампанії держслужбовців 2021-2022: аналітичний погляд, проблеми, перспективи та на що звернути увагу

Декларування доходів та видатків посадових осіб є одним з ключових антикорупційних інструментів в Україні. Адже саме відкритість інформації про статки чиновників дозволяє громадськості контролювати необґрунтоване збагачення представників влади та виявляти можливі факти хабарництва чи зловживань.

Кампанія декларування за 2021-2022 роки стартувала наприкінці 2022-го та тривала кілька місяців, оскільки переважній більшості посадовців довелося заповнювати відразу дві або, навіть, чотири декларації.

 Статистика свідчить, що близько 50% службовців, які були зобов’язані декларуватися до війни, зробили це добровільно, не чекаючи відновлення обов’язковості е-декларування. А це доволі високий рівень дисциплінованості та правосвідомості посадовців, адже в цей період не було жодної відповідальності за ухилення від декларування. 

Статистика декларування:

2019: 909 тис. декларацій;

2020: 792 тис. декларацій;

2022: 744,6 тис. декларацій;

2023: 712,9 тис. декларацій.

НАЗК провело опитування про досвід роботи декларантів з Реєстром декларацій та Базою знань. Ось деякі висновки:

• Підказки та описи в Реєстрі- це найбільш допоміжний інструмент під час заповнення декларацій;
• 40% опитаних не виникло будь-яких труднощів чи запитань під час заповнення декларації;
• Найскладнішими для заповнення виявились розділи про банківські рахунки, доходи та об’єкти нерухомості;
• 89% респондентів вважають "Підказки в декларації" корисним інструментом;
• 70% респондентів користуються Базою знань НАЗК;
• 6% декларантів звернулись до контакт-центру НАЗК;
• 74% декларантів подають декларацію за 1 день.

І хоча строк подання декларацій за 2021-2022 роки завершився 31 січня 2023 року, ще триває процес обробки та автоматизованої перевірки мільйона нових е-декларацій.

В процесі аналізу даних, внесених до реєстру електронних декларацій, Національне агентство виявило низку типових помилок та порушень, яких припускаються декларанти.

Найчастіше посадовці «забувають» вказати інформацію про нерухомість та транспортні засоби, які належать їм або членам їхніх сімей на праві власності чи користування. До прикладу, нерідко «випадають» з поля зору земельні ділянки, на яких розташовані будинки чи дачні будиночки чиновників. Крім того, періодично трапляються випадки недекларування об'єктів житлової нерухомості, які використовувалися декларантами та їхніми родинами для проживання у звітному періоді.

Іншою поширеною помилкою є незазначення вартості об'єктів декларування – квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів тощо, – при тому що інформація про їх вартість міститься у документах про набуття права власності. Так само нерідко декларанти плутають державний номер з ідентифікаційним номером транспортного засобу (VIN-кодом) або вказують загальну вартість цінних паперів замість номінальної вартості кожного окремого цінного паперу.

Ще одним типовим недоліком є хибне зазначення джерел надходження доходів. Замість конкретного органу, установи чи організації, яка виплачувала заробітну плату або інший вид винагороди, службовці часто вказують самих себе. Аналогічно замість розміру фактично нарахованого доходу вносять дані про отриману «на руки» суму, не враховуючи утриманих податків.

Не менш «хитрим» об’єктом для декларування є цінне рухоме майно, зокрема, твори мистецтва, антикваріат чи дорогоцінності. Адже не завжди просто визначити їх вартість, дату набуття чи навіть форму власності.

Стосовно вартості, то в декларації слід зазначати саме ринкову вартість на момент набуття права власності, а не поточну. Щодо спільної часткової власності на цінне майно, то воно декларується відповідно до належної посадовцю частки.

Окремої уваги потребує питання дарунків та подарунків, які отримували посадовець чи члени його сім’ї. Нагадаємо, що дарунки у формі коштів чи іншого майна декларуються, якщо їх вартість перевищує 5 ПМ.

Ще одним поширеним недоліком є неповне декларування доходів у негрошовій формі – дарунків, безоплатно отриманих послуг чи прощеного боргу.

Також службовці часто припускаються помилки, зазначаючи лише наявність готівкових коштів, не декларуючи при цьому банківських вкладів та інших грошових активів, розмір яких разом із готівкою перевищує 50 ПМ. Одним із найчастіше «забутих» об’єктів декларування є фінансові зобов’язання посадовця та членів його сім’ї, тобто, отримані кредити, позики, фінансова допомога тощо.

Варто пам’ятати, що до декларації вносяться будь-які отримані кошти, разова виплата за якими у звітному році перевищує 50 ПМ. При цьому зазначаються вид зобов’язання (кредит, позика тощо), його розмір, валюта зобов’язання, кредитор, процентна ставка, строк та підстава виникнення.

Ще однією проблемною зоною декларування є сфера доходів та фінансових активів, особливо готівкових коштів та валюти. Причиною більшості помилок тут є брак уваги до деталей або поверхневе знайомство з роз’ясненнями  НАЗК. Нагадаємо, що сукупна сума всіх грошових активів, виражених як в національній, так і в іноземних валютах, у тому числі готівкових коштів, коштів на рахунках в банках чи інших фінансових установах, вкладів до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також коштів, які зазначені як актив у декларації про майно, податкові зобов'язання фінансового характеру має бути відображена за умови, що така сукупна вартість перевищує 50 ПМ.

Отож, якщо реальна сума всіх грошей декларанта чи членів його родини перевищує вказаний ліміт – всі ці активи мають бути задекларовані, а не лише готівкові кошти!

Тож перед заповненням декларації обов’язково згадайте, чи не отримували ви або хтось із ваших рідних фінансової допомоги у звітному періоді і чи не потрапляє вона під декларування.

Зараз і до 31 березня 2024 року триває кампанія декларування за 2023 звітний період. Обов’язок подавати щорічну декларацію за 2023 рік виникає, зокрема,  в декларантів, які: 

• хоча б 1 деньв період з 1 січня до 31 березня 2024 року виконують діяльність, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебувають на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування»;
• в 2023 році припинили здійснювати діяльність, яка передбачає обов’язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)». Особливості подання декларацій для осіб, які звільнилися 31 грудня 2023 року роз’яснено за посиланням.

Щодо самої процедури декларування, то вона залишається незмінною. Декларація подається виключно в електронному вигляді через спеціальний модуль на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. При заповненні декларації пропонуємо:

• ретельно вивчити актуальні роз’яснення та методичні рекомендації НАЗК, які систематизовані у Базі знань НАЗК та на офіційних сторінках НАЗК у Телеграм та Фейсбук.
• заздалегідь зібрати всі документи на об’єкти декларування та перевірить відповідність даних.
• звернути увагу на «проблемні» ділянки: земля, дачі, вартість, VIN-коди, готівка.
• перевірити всі можливі джерела доходів, подарунки, фінансові зобов’язання.

Будь-які сумніви краще заздалегідь з'ясувати, звернувшись по консультацію до фахівців НАЗК (через особистий кабінет).

Отримати додаткову консультацію також можна, звернувшись до уповноваженого підрозділу або особи з питань запобігання та виявлення корупції за місцем вашої роботи, а також направивши офіційного листа на електронну пошту info@nazk.gov.ua. Відповіді на найпоширеніші технічні питання роботи з Реєстром декларацій розміщені за посиланням.

Також ви можете отримати фахові консультації співробітників контакт-центру НАЗК, звернувшись за телефоном +38 (044) 200 06 94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.

Якщо вже після подачі декларації ви виявили в ній помилки, то маєте можливість їх виправити. Цим правом можливо скористатись лише один раз впродовж 30 днів після подачі декларації.

Ретельна уважність та обачливість допоможуть уникнути прикрих помилок та їх негативних наслідків і є запорукою якісного заповнення та своєчасного подання електронної декларації.