У Покровській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія»

Головний державний інспектор Добропільського відділу обслуговування платників Покровської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області Віта Полонська провела телефонну «гарячу лінію» на тему: «Чи зобов’язані ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, що не мають показників або об’єктів, які підлягають декларуванню (оподаткуванню), подавати податкову декларацію?».

Під час телефонної розмови податківиця проінформувала, що відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Абзацом першим пункту 296.2 статті 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 стаття 296 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий пункту 296.3 статті 296 Кодексу).

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (пункт 297 прим. 1.1 стаття 297 прим. 1 Кодексу).

Частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац перший частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464).

Крім того, згідно з приміткою 6 до Декларації та на підставі статті 2971 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, другої – третьої груп – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, подають Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2) у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено статтею 2971 Кодексу.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, незалежно від того, отримували вони дохід протягом звітного року чи ні, подають Декларацію разом з Додатком 1 та Додатком 2 за звітний рік, крім тих:

-які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

-в яких не виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання.

Поряд з цим, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.

Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.