Нюанси застосування РРО/ПРРО під час «гарячої лінії» в Олександрівській ДПІ

На цьому тижні в Олександрівській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Нюанси застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі-РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі-ПРРО)».

На запитання платників відповідала старший державний інспектор Людмила Гойдик.

Пропонуємо найбільш цікаві питання, які обговорювались під час заходу.

Питання 1:  Чи є у суб’єкта господарювання можливість проведення через РРО/ПРРО розрахунків з продажу товарів, які раніше були здійснені без застосування РРО/ПРРО на наступний робочий день або через інший період?

Відповідь: Законодавством та нормативно-правовими актами України не передбачено можливість проведення через РРО/ПРРО розрахунків операцій з продажу товарів, які раніше були вчинені без застосування РРО/ПРРО.

При цьому, такої можливості не передбачено і з продажу товарів, які раніше були проведені лише через платіжний термінал (РОS-термінал) без застосування РРО/ПРРО.

 Якщо при продажу товарів(послуг) приймаються до оплати платіжні карти за допомогою платіжного (РОS-терміналу), то відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», такі операції мають бути фіскалізовані в момент ії здійснення.

Питання 2:  Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?

Відповідь: найменування товарів (послуг) при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією (Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB, Android, iOS, Windows)), що розміщена за посиланням: http://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.

Питання 3: Які дані будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?

Відповідь: Якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.

Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.

Питання 4:  Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?

Відповідь: Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;

на ПРРО  у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання 5:  Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані або на яких ведуться бойові дії?

Відповідь: Для скасування РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, керуючись положеннями розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та положеннями глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Наказ № 547, Порядок № 547), необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку як платника податків повідомлення за формою № 20-ОПП та/або заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО.

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Згідно з п. 3 глави 4 розд. ІІ Порядку № 547 процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547.