На допомогу платникам земельного податку

Головне управління ДПС у Донецькій області роз’яснює, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів, яке офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).

На офіційному вебсайті Головного управління ДПС у Донецькій області за посиланням https://dn.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/podatok-na-mayno/plata-za-zemlyu/ оприлюднено розмір та дату встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки на територіях селищних рад Донецької області.

Статтею 274 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), у розмірі не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 % від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання.

Статтею 277 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.