Актуальні питання використання РРО/ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Покровській ДПІ

Днями у Покровській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання додзвонювачів відповідав начальник Селидово –Мар’їнського сектору обслуговування платників Босенко Євген.

Під час «гарячої лінії» посадовець проінформував платників, що з 01 січня розпочалась деклараційна кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році. Свідоме декларування доходів та сплата податків – активна громадянська позиція та правильний шлях до побудови європейського суспільства. Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743 (зі змінами). 

До Вашої уваги окремі питання та відповіді до них, що обговорювались під час «гарячої лінії».  

В який термін СГ повинен створювати на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) у разі несвоєчасного закриття зміни через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Пунктом 9 ст.3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають. Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО. Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).

Що є адресою господарської одиниці?

Згідно з розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 №220/28350, адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею.

Коли РРО/ПРРО та РК можна не застосовувати?

Нормами пункту 296.10 ПКУ та статті 8 Закону №265 встановлені певні виключення коли СГ можуть працювати без РРО/ПРРО, а також без розрахункових квитанцій (далі РК) та КОРО:

ФОП – платники єдиного податку 1 групи.

Такі ФОП мають право не застосовувати РРО/ПРРО у тому числі і у 2025 році. 

У яких випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?

Відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови. Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), не заповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), не підтвердження права підписанта на подання Заяви тощо); ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований; щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за ф. № 20-ОПП); суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

РРО/ПРРО– це не просто технічне рішення, а важливий інструмент для ведення  легального бізнесу в Україні. Правильне використання РРО допомагає підприємцям бути впевненими у відповідності до закону, уникати штрафів та належно вести облік своїх операцій.