«Гаряча лінія» в Добропільській ДПІ на тему «Відповідальність нерезидентів за постачання електронних послуг фізичним особам»

З метою більшої поінформованості платників податків Добропільщини нещодавно у Добропільській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» - черговий актуальний діалог на тему: Відповідальність нерезидентів за постачання електронних послуг фізичним особам. На запитання платників відповідала в.о. Добропільської ДПІ Світлана Хованська .

На сайті ДПС розміщено Інформаційний лист № 26, який присвячено нормам Закону України від 3 червня 2021 року №1525-IX, (далі Закон           № 1525), так званий Закон про Google.

Зупинилась на питаннях відповідальності особи-нерезидента, зареєстрованого як платник ПДВ, яка надає електронні послуги фізичним особам.

1. Чи має право контролюючий орган направляти запити про надання інформації  особі-нерезиденту, яка здійснює операції з надання фізичним особам електронних послуг?

Податковий орган може надсилати особі-нерезиденту запити на отримання узагальненої інформації в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену особою-нерезидентом при реєстрації як платника ПДВ (пп. 208-1.11 ПКУ). При цьому в електронному запиті зазначаються:

·      перелік інформації, що запитується;

·      перелік документів, що пропонується надати;

·      строк та спосіб надання такої інформації;

·      наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.

Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

2. Чи буде особа-нерезидент нести відповідальність за неправильне визначення отримувача електронних послуг (наприклад, якщо надана інформація виявилась недостовірною або не була надана зовсім)?

У разі якщо податковим органом буде доведено вину особи-нерезидента. Така особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ПКУ. Особа-нерезидент вважатиметься винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (ст. 112 ПКУ).

3. У випадку несвоєчасної реєстрації особи-нерезидента платником ПДВ чи буде у такої особи-нерезидента можливість сплатити зобов’язання з ПДВ за той звітний період, у якому особа-нерезидент уже мала бути зареєстрована платником ПДВ, але з певних причин не зареєструвалась? Які можливі наслідки такої несвоєчасної сплати зобов’язань з ПДВ?

Ні, така можливість ПКУ не передбачена. Здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання електронних послуг фізичним особам, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ, тягне за собою накладення штрафу. Величина штрафу складає 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 117.5 ПКУ).

! З 1 січня 2022 року цей показник в розрахунку на місяць складе 6 500 грн (тобто 30 розмірів мінімальної заробітної плати становить 195 000 грн).

4. Які санкції можуть бути застосовані до особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронних послуг, за неподання спрощеної податкової декларації або несплати суми податку у встановлені терміни?

У разі якщо особа-нерезидент за операціями з постачання електронних послуг, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, податковий орган протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такій особі-нерезиденту повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення (пп. 208-1.10).

Розміри санкцій, які передбачені

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пп. 120.1 ПКУ).

У разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

·      при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;

·      при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (пп. 124.1 ПКУ).

7. Які терміни сплати грошового зобов’язання, зазначеного у податковому повідомленні особі-нерезиденту?

Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такого податкового повідомлення, або оскарженню у порядку, передбаченому пп. 56.24 ПКУ.

Світлана Хованська звернула увагу, що Законом №1525 Податковий кодекс України доповнено ст. 208-1, норми якої набирають чинності з 1 січня 2022 року.