Актуальні питання легалізації трудових відносин та одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами обговорили на семінарі Дружківські податківці

Днями Дружківські податківці провели черговий он-лайн семінар для платників податків, на якому було приділено увагу багатьом актуальним питанням.

Перш за все Юлія Семеренко, заступник начальника Дружківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області, звернула увагу на загальні питання легалізації трудових відносин, дотримання законодавства з питань працевлаштування, отримання легальної заробітної плати.

Під час семінару податківець зазначила, що офіційне працевлаштування захищає соціальні інтереси громадян, гарантує права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Працюючі громадяни мають вимагати від роботодавців офіційного оформлення праці, виплати задекларованої заробітної плати, з якої сплачено податки та внески до бюджетів. Все частіше деякі роботодавці або зовсім не оформлюють трудові відносини з найманим працівником або оформлюють працівника на півставки, а різницю виплачують «у конвертах». Таким чином ставлять під загрозу майбутнє найманого робітника.

Слухачам нагадали, що ухилення від сплати податків в будь-яких проявах, у тому числі шляхом використання нелегальної найманої праці тягне за собою відповідальність та закликала дотримуватись трудового законодавства та відповідально ставитися до своїх зобов’язань роботодавців.

Наступній спікер, Вікторія Глушко – головний державний інспектор  Дружківської державної податкової інспекції, розповіла про одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Пояснила, що це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України або за її межами.  Громадянам пропонується легалізувати свої активи, набуті до 1 січня 2021 року, за які з будь-яких причин податки не були сплачені раніше, шляхом подання одноразової добровільної декларації.

Задекларувавши активи, декларант повинен буде сплатити збір з одноразового добровільного декларування, розмір якого є суттєво меншим, ніж встановлений законодавством податок на доходи фізичних осіб. Загальна ставка одноразового збору становить 5%, для закордонних активів – 9%, а для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%, - пояснила фахівець.

Втім, податківець зазначила, що подача декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування активів.

Подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізичні особи зможуть у період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Після доповіді, податківці надали кваліфіковані відповіді на всі поставлені питання.

Про нововведення до форми та змісту розрахункових документів РРО

Дружківські податківці повідомляють, що з 1 серпня 2021 року вступили у дію нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО)  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) з 01.08.2021 року стосуються обов’язкової наявності в них: відображення найменування субʼєкта господарювання, зазначення валюти операції, найменування платіжної системи та QR-коду (за наявності).

Фахівці наголошують, що QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру після 01.08.2020 року, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками.

Крім того, у разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, вони можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку, визначеного нормативно-правовими документами щодо ведення Державного реєстру, з обов’язковим переведенням таких РРО до другої частини Державного реєстру як таких, що не дозволені до первинної реєстрації.

В свою чергу зазначений виняток не стосується ПРРО.

Слід зазначити, що не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Також з 1 серпня 2020 року РРО, версії програмного забезпечення яких не дозволяють виконувати оновлені вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, які вступили в силу та стали обов’язковими до виконання з 1 серпня 2021 року, не допускаються до включення до Державного реєстру.