ПРРО: особливості реєстрації та використання - на «гарячій лінії» в Олександрівській ДПІ

Днями в Олександрівській ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «ПРРО: особливості реєстрації та використання».

На запитання відповідала старший державний інспектор Олександрівської ДПІ Людмила Гойдик.

Пропонуємо вашій увазі найцікавіші запитання, які турбують платників та відповіді на них, а саме:

Питання 1:  Які кроки слід пройти підприємцю, щоб почати працювати з програмним РРО?

         Відповідь: Крок 1. Отримайте кваліфікаційний електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи, щоб мати можливість підписувати (завіряти) фіскальний чек програмного реєстратора розрахункових операцій (далі –ПРРО).

          Крок  2. Зареєструйте господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО, якщо вона не обліковується в податковому органі. Для цього подайте ф. № 20-ОПП, щоб повідомити ДПС про такий об’єкт оподаткування.

Крок 3. Оберіть програмне забезпечення на сайті ДПС безкоштовно.

          Крок  4. Зареєструйте касу та касирів (у кількості, яка Вам потрібна) на фіскальному сервері.

Для цього потрібно подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми F1316602) або декілька заяв – за потреби.

          За відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється: фіскальний сервер ДПС присвоює йому фіскальний номер ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Дата формування фіскального номера ПРРО і буде датою його реєстрації.

            Для надання відомостей щодо касирів, які будуть користуватись даним ПРРО треба подати повідомлення про касирів за формою J/F1391801.

Питання 2: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Відповідь: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання, наряду з апаратним, програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання 3: Що таке «офлайн-режим» для застосування ПРРО?

          Відповідь: Законом  України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Порядок застосування РРО, у тому числі під час роботи в режимі офлайн, встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

         Питання 4: Де контролюється час офлайн і як рахується?

         Відповідь: Нормативно-правовими актами передбачено вимоги до ПРРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць). Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн». Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.

Питання 5: У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Відповідь: Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

         Питання 5: Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

         Відповідь: ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.