Актуальні питання реєстрації та застосування ПРРО – тема семінару у м. Маріуполь

Днями семінар на тему «Актуальні питання реєстрації та застосування ПРРО» пройшов у Центральній ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області. Спікери - заступник начальника Центральної ДПІ Наталя Мороз та  старший державний інспектор Катерина Тищенко

Присутнім на семінарі було доведено останні новації податкового законодавства, зокрема Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» , яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд Податкового кодексу України, яким передбачено, що з 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

В ході семінару відбувся діловий та конструктивний діалог з присутніми представниками бізнесу. Особливу увагу приділили наступним питанням:

Які відбулись зміни щодо застосування РРО у 2021 році?

Платникам слід знати, що Законом України № 1017-ІХ для платників податків вніс наступні зміни:

• обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;
• перенесено до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для ФОП – «єдинників» інших ризикових видів діяльності – реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів та туристичних агентств;
• відтерміновано до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП – «єдинників» другої – четвертої групи;
• скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;
• скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю (механізм «кешбек»);
• при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується;
• розмір обсягу доходів для платників єдиного податку прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (МЗП):

      І група – 167 МЗП, ІІ група – 834 МЗП, ІІІ група – 1167 МЗП;

• розмір обсягу доходу для фізичних осіб – «єдинників» щодо не використання РРО встановлений у розмірі 220 МЗП (станом на 01 січня звітного року).

Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ / z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. 

Чи може суб’єкт господарювання переміщувати ПРРО поза межі господарської одиниці, на яку його зареєстровано, та, наприклад, відпускати товари того ж асортименту, що і в магазині?

При реєстрації ПРРО заявником вказується тип ПРРО (стаціонарний, пересувний, ПТКС).

Якщо суб’єкт господарювання має намір використовувати ПРРО в стаціонарному магазині та для пересувної торгівлі, то необхідно реєструвати два окремих ПРРО для різних цілей застосування.

Чи необхідно застосовувати РРО при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги ?

З 1 січня 2021 року при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим.

У той же час, відповідно до статті 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування РРО/ПРРО не застосовується. Зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосовувати РРО не потрібно.

Тобто при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги застосовувати РРО не потрібно.

Наприкінці зустрічі було надано практичну допомогу у поданні заяви про реєстрації ПРРО через «Електронний кабінет ПП».