Актуальні питання щодо адміністрування податків та надання адміністративних послуг під час «гарячої лінії» у Маріупольському управлінні.

     Вчора в Маріупольському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області проведено телефонну «гарячу лінію» з актуальних питань щодо адміністрування податків та надання адміністративних послуг. На питання платників податків відповідав завідувач сектору забезпечення роботи Петро Філімонов.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на питання, які надійшли від платників податків.

Питання: Чи належать до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), будівлі промисловості та склади? З якого періоду відбулись зміни в законодавстві? Як потрібні оподатковуватись такі об’єкти із врахуванням змін та з якого періоду?

      Відповідь: Так, але не всі. Починаючи з 23.05.2020 року (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом України № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі-податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п.266.2.2. ст.266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській  діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів оподаткування податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствам промисловості. Це давало можливість не включати до бази оподаткування податком на нерухомість об’єкти, які передавались в оренду іншим суб’єктам господарювання. На сьогодні такі об’єкти оподатковуються на загальних підставах.

       Питання: Чи може фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі надати заяву на списання податкового боргу з ЄСВ? Якщо суб’єкт підприємницької діяльності протягом періоду, за який проводиться списання боргу з ЄСВ змінював систему оподаткування – частку періоду перебував на спрощеній системі, а частку на загальній системі оподаткування, чи має право такий суб’єкт на списання боргу і в якій частині?

       Відповідь: Підписаний Президентом 13 травня 2020 року Закон № 592-ІХ від «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників», вніс зміни, які стосуються списання ЄСВ (Єдиний соціальний внесок) з визначеного кола суб’єктів господарювання. Однією з ключових змін до законодавства (яка діє з 03.06.2020 року), є списання для суб’єктів господарювання сум заборгованості з ЄСВ. Відповідно до пункту 5 розділу 1 Закону право на подання заяв на таке списання підприємці мають з 3 червня 2020 року до 31 серпня 2020 року. Вказаним нормативно-правовим актом проголошено, що у встановленому законодавцем порядку можна списати суми недоїмки, нараховані платникам ЄСВ а період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону, тобто до 03 червня 2020 року (у тому числі штрафи та пеню у випадку їх нарахування). На жаль, саме в такому випадку законодавець виділив всього два суб’єкти на яких розповсюджується дія Закону 592, а саме:

• фізичні особи-підприємці, які перебувають на обліку в контролюючому органі на загальній системі оподаткування (тобто якщо ви ФОП І, ІІ або ІІІ групи спрощеної системи оподаткування, вказана норма до Вас не застосовується);
• особи, які у встановленому законом порядку здійснювали незалежну професійну діяльність.

Наведеним Законом визначено всього дві причини відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

• платник податків в період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників» (тобто до 03 червня 2020 року), отримав будь який дохід;
• платник податків у встановленому законом порядку самостійно оплатив суми недоїмки, а також нараховані санкції (штраф та пеня). В даній ситуації важливим є момент, що у випадку сплати платником частково суми недоїмки або штрафних санкції, контролюючий орган може прийняти рішення про списання несплаченої суми.

Тому, якщо на момент надання заяви фізична особа-підприємець перебуває на загальній системі оподаткування у період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року не отримував дохід та має несплачену суму боргу з ЄСВ, вважаємо за доцільне надати відповідну заяву на розгляд податкових органів у встановлені терміни.

Питання: Чи потрібно платити податок, якщо нерухомість поділена між членами родини таким чином, що одна людина володіє площею нерухомості, що дає право на пільги. Наприклад, три члена родини є власниками квартир 100 кв. м, 50 кв.м. 30 кв.м - чи повинен кожен з них платити податок? Якщо власником всіх цих квартир загальною площею 180 кв.м є один член родини, який розмір податку буде нараховуватись?

      Відповідь: Для цілей оподаткування статтею 266.4.1 ПКУ встановлено пільги щодо площі житлового приміщення, яка не включається до бази оподаткування. Так, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів.

Таким чином, у наведеному прикладі платником буде громадянин, у власності якого перебувають квартири загальною (сумарною) площею 100 квадратних метрів. Інші громадяни у наведеному прикладі підпадають під дію пільги, що встановлена статтею 266.4.1 ПКУ та площа їх житлових приміщень не підлягає оподаткуванням податком на нерухомість. Проте, загальна площа житлових приміщень громадянина, у власності якого перебуває нерухомість площею 100 квадратних метрів, буде оподатковуватись у 2020 році наступним чином: ((100 – 60) * (4173*0,25))=40*10,43=417,2грн.

Якщо власником всіх квартир є один громадянин, який не підпадає під дію пунктів статті 266.2.2. Податкового кодексу України, розрахунок податку у такому випадку буде виглядати наступним чином: ((180 – 60) * (4173*0,25))=120*10,43=1251,6грн., що більше наведеного у попередньому випадку розрахунку у 3 рази.

Питання: Чи повинні юридичні особи надавати розрахунок та сплачувати податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки за об’єкти, що розташовані на лінії зіткнення?

    Відповідь: Так, відповідно до змін, що внесені до Податкового Кодексу України Законом України № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з 01.03.2020р., об'єкти нерухомості, які розміщені на лінії зіткнення, підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Юридичні особи, власники такого майна, мають до 20.04.2020р. подати декларації, в яких самостійно обчислити податок за такі ділянки. Оскільки норма діє з 23.05.2020р., вважаємо, що зворотної сили у часі вона мати не може. Відтак обчислювати податок потрібно буде саме з 23.05.2020р., а декларація має бути подана протягом 30 календарних днів (по аналогії з п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПКУ).