Визначення та структура податкового боргу

Фахівці Покровсько – Добропільського управління ГУ ДПС у Донецькій області звертають увагу, що відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) поняття «податковий борг» вживається в такому значенні: сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

           Отже, податковий борг, виникає в результаті несплати у встановлені Кодексом строки узгодженого зобов’язання.

           Структура податкового боргу незмінно складається із грошових зобов’язань, штрафних санкцій і пені.

           У визначенні податкового боргу не виокремлюються грошові зобов’язання, що виникають у результаті несплати штрафних санкцій, але останні все одно входять до складу податкового боргу як складові елементи грошового зобов’язання.

           До поняття «податковий борг» враховано вимоги п. 54.5 ст. 54 Кодексу, відповідно до яких, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Кодексом.

            Водночас, відповідно до п. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

            Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

             Тобто, лише грошові зобов’язання за наявності статусу узгоджених і несплачених вважатимуться податковим боргом.

             Виходячи з визначення податкового боргу пеня, входить до складу такого боргу, але  лише як нарахована у порядку, визначеному ст. 129 Кодексу, і не погашена.

             Згідно  пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, під пенею слід мати на увазі суму коштів у вигляді відсотків, нараховану на суми грошових зобов’язань у встановлених Кодексом випадках та не сплачену у встановлені законодавством строки.

              Пеня нараховується у разі несплати:

              - при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

              - при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

              - при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом.

              Водночас, виключенням для нарахування пені є несплата самостійно нарахованої і задекларованої платником податків або податковим агентом суми податкового зобов’язання протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

            Для розрахунку суми пені запроваджено різні відсотки річної облікової ставки Нацбанку України, а саме: для самостійно нарахованих сум податкових зобов’язань — 100 %, а для грошових зобов’язань, нарахованих контролюючими органами, — 120 %.

           Звертаємо увагу, що для розрахунку пені використовуватиметься величина річної облікової ставки Нацбанку України, що діє станом на кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення податкового боргу, на суму грошового (податкового) зобов’язання, включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені.