У Бахмутському управлінні при проведенні телефонного зв’язку «гаряча лінія» йшлося про декларування доходів громадян, отриманих протягом 2019 року

Нещодавно заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Бахмутського управління ГУ ДПС у Донецькій області Сергієм Клюєвим проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих протягом  2019 року»

Під час заходу надані відповіді на наступні питання.

Запитання: чи  включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ФО дохід від продажу іншим ФО власної продукції, вирощеної на власній земельній ділянці, зокрема квітів?

Відповідь:

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:
        садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

          особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ. Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.
     Однак, якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Запитання: Чи оподатковується ПДФО підйомна допомога, що виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця служби в інший населений пункт?

Відповідь:

     Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), в якому не передбачено звільнення від обкладання податком на доходів фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
     Відповідно до п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

     Тобто, підйомна допомога, яка виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

     При цьому, якщо підйомна допомога військовослужбовцям здійснюється за рахунок фонду грошового забезпечення, то сума даної допомоги підлягає компенсації в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Запитання: Чи підпадає під дію абз. першого п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сума прощеного (анульованого) кредиту в іноземній валюті (не пов’язаного з банкрутством), якщо протягом терміну дії договору зміна валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню не відбувалась?

Відповідь:

     Під дію абзацу першого п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ підпадає лише сума кредиту прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором при зміні валюти зобов’язання за фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню.

Повна:
          Пунктом 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

     Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

     Отже, під дію абзацу першого п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ підпадає лише сума кредиту прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором при зміні валюти зобов’язання за фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню.