Днями Центральною ДПІ було проведено «гарячу лінію» на тему: «Застосування положень Податкового кодексу України щодо одноразового добровільного декларування фізичними особами належних їм активів». Захід було проведено старшим державним інспектором Центральної ДПІ Кобзар Вікторією Анатоліївною.
У ході «гарячої лінії» ФОП були задані питання, що стосуються особливостей одноразового добровільного декларування фізичними особами належних їм активів, а саме:
1. Хто може скористатися добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?
Скористатися одноразовим добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі само зайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України за певних умов.
Заборонено подавати декларацію:
- неповнолітнім та недієздатним особам;
- особам, які у період з 2005 року подавали декларацію відповідно до антикорупційного законодавства;
- особам, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи ( санкції).
2. Чи повинна подавати одноразову добровільну декларацію фізична особа, яка отримала у спадок (подарунок) рухоме або нерухоме майно від члена сім’ї першого або другого споріднення?
У разі, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна отримуються декларантом у спадок або як дарунок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то обов’язку щодо подання одноразової добровільної декларації у такого платника не виникає (за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації).
3. Яким чином декларант може скористатися правом одноразового добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів у національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.
4. Чи повинен декларант відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом, якщо кошти, які він бажає задекларувати, вже розміщені у банку?
Положення Податкового Кодексу, яким передбачено обов’язок декларанта відкривати спеціальний рахунок в банку, поширюються виключно на кошти у готівковій формі (в національній та іноземній валютах). Отже, дані вимоги не застосовуються до коштів, які вже розміщені декларантом на поточних рахунках у банку.
5. Якщо платник збору сплачує збір частинами та прострочив перший платіж, яка відповідальність в даному випадку?
Сплата збору з одноразового добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій декларації, у встановлений строк одноразова добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від оподаткування.
6. В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Відповідно до пп.6.3 п.6 підрозд.94 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у період проведення одноразового(спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
7. Чи проводиться контролюючим органом перевірка одноразових добровільних декларацій?
В одноразовій добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
За загальними правилами податкова перевірка не проводиться щодо джерела отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи.
Водночас одноразова добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку. Декларація підлягає камеральній перевірці протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання.
На всі поставленні питання у ході «гарячої лінії» були надані вичерпні відповіді та роз’яснення, в межах чинного законодавства України.