В Слов’янській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації застосування РРО».
Питання: Скажіть, будь ласка, які новації для фізичних осіб – підприємців передбачено Законом України про відтермінування РРО?
Відповідь: 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», прийнятий Верховною Радою 1 грудня 2020 року.
Законом передбачено застосування РРО/ПРРО фізичними особами - підприємцями передбачено при реалізації: підакцизних товарів; технічно складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів та виробів медичного призначення; ювелірних виробів та дорогоцінного каміння.
Для всіх інших підприємців, які здійснюють продаж товарів в інтернеті, продають текстиль, реалізують запчастини та вживані товари; також для готелів, ресторанів, туристичних агентств та ін. застосування РРО/ПРРО переноситься на один рік, тобто – з 1 січня 2022 року.
Також, до 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО/ПРРО для всіх фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп, незалежно від обсягу доходів.
Для ФОП першої групи застосування РРО не передбачено взагалі.
Ліміти щодо обсягу доходів для перебування на відповідній групі єдиного податку прив’язані до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року:
- перша група – 167 мін.з/п; (1 002 000 грн станом на 01.01.2021 р)
- друга група – 834 мін.з/п; (5 004 000 грн)
- третя група – 1167 мін.з/п; (7 002 000 грн)
При цьому, ліміт використання РРО прив’язано до 220 мінімальних заробітних плат. Станом на 1 січня 2021 року ця сума складає 1 320 000 грн.
Питання: Скажіть, як можливо передати чек покупцю при використанні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО)?
Відповідь: Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО можливо надіслати покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма.
Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від продавця надходить SMS повідомлення.
Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.
Питання: Скажіть, будь ласка, чи потрібно реєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО)?
Відповідь: КОРО потрібно реєструвати та вести у випадках, зазначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 (зі змінами, далі – Порядок ведення КОРО).
Так, згідно з п. 1 гл.1 р. ІІ Порядку ведення КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО. Ця вимога не розповсюджується на тих суб’єктів господарювання, які прийняли рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Такі суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо вони використовували КОРО на РРО). У цьому разі вони не зможуть здійснювати розрахункові операції у період відключення електроенергії або виходу з ладу РРО.
Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547. використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО.
Для ПРРО передбачено інший порядок роботи. А саме, згідно з п. 1 р. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 23.06.2020 р. №317 (далі – Порядок застосування ПРРО) на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Відповідно до п. 12 р. V Порядку застосування ПРРО суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій в режимі офлайн не здійснюється до моменту належного встановлення такого зв’язку, про що суб’єкт повідомляє у Заяві під час реєстрації ПРРО або в період його експлуатації.
Також, за п. 13 р. V Порядку застосування ПРРО суб’єкт господарювання на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером для проведення розрахункових операцій може використовувати належним чином зареєстрований резервним РРО із дотриманням порядків реєстрації та застосування РРО, встановлений статтею 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265 (зі змінами)
Таким чином, у разі застосування ПРРО КОРО не використовується на період виходу з ладу ПРРО або відсутності електроенергії чи зв’язку.