Актуальні питання застосування РРО/ПРРО під час «гарячої лінії» в Селидівській ДПІ

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 14 липня 2021 о 14:27 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно в Селидівській ДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО». Старший державний інспектор Дубина Тетяна відповідала на запитання платників податків з цього питання.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на найчастіші запитання.

Питання:  Протягом якого терміну суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?

Відповідь:  У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікації в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікації в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікації направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою
№ 2-ПРРО.

Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

Питання:  Де суб’єкт господарювання  може отримати інформацію з метою заповнення графи «реєстраційний номер екземпляра» розділу 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі?

Відповідь: З метою заповнення розділу 3 заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою
№1-КОРО, суб’єкт господарювання може отримати інформацію щодо присвоєного реєстраційного номера екземпляру реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), що включений до Реєстру екземплярів РРО, скориставшись засобами Електронного кабінету за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro-instance.
     Пошук зазначеного реквізиту здійснюється відповідно до введених параметрів «Серійний номер» та/або «Код моделі» для РРО, на який реєструється книга обліку розрахункових операцій.

Питання:  Що означає поняття тип ПРРО «Каса самообслуговування» з метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

Відповідь:  З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).