Про особливості роботи з РРО/ПРРО під час «гарячої лінії»

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 15 червня 2021 о 13:17 Розділ: Місцеві новини

Фахівці Добропільської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області відповідали на запитання під час чергового сеансу телефонного зв'язку «гаряча лінія».

Чи може суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв використовувати резервний реєстратор розрахункових операцій на період виходу з ладу основного?

Так, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний реєстратор розрахункових операцій на період виходу з ладу основного.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

Чи можуть ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких склав у 2020 році понад 1000000 грн, але протягом календарного року не досягнуто обсягу доходу 1320000 грн, подати заяву на скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО з метою незастосування РРО та/або ПРРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації?

Якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп перевищив 1000000 грн, то такі платники мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій  та/або програмні РРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Скасування реєстрації РРО/ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. У разі, якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).

Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.