РРО-2021: відповіді податківців на запитання платників податків
Головне управління ДПС у Донецькій області , опубліковано 16 лютого 2021 о 10:39 Розділ: Місцеві новини
Нещодавно фахівці Добропільської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області, з метою недопущення поширення короновірусної інфекції (COVID-19), продовжують роз`яснювальну роботу он-лайн.
Так, головним державним інспектором Добропільської ДПІ ПОЛОНСЬКОЮ Вітою проведено сеанс «гарячої лінії» з платниками податків, які отримали відповіді на запитання щодо новацій у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).
У ході спілкування платникам були надані роз`яснення щодо змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо запровадження нових правил використання РРО для фізичних осіб – підприємців.
Пропонуємо актуальні запитання – відповіді:
Коли необхідно розпочати використовувати РРО платнику єдиного податку у разі перевищення граничного рівня доходу?
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
У випадку проведення розрахунків виключно в безготівковій формі, чи потрібно підприємцю реєструвати касовий апарат?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов'язані застосовувати РРО.
Хто може отримати програмне рішення від податкової служби?
Отримати програмне забезпечення від Державної податкової служби можуть усі користувачі безкоштовно та за власним бажанням. Уся актуальна інформація щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форм електронних документів для них, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС в банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
Чи необхідно отримувати для використання програмних РРО ключі електронного цифрового підпису?
Так, потрібно.
На офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено необхідні роз’яснення та зразки заповнення документів. Крім того, у банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/ ) розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.
Умови реєстрації РРО/ПРРО для ФОП, який надає послуги з використанням Інтернет із власної квартири.
У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.
Де контролюється час офлайн і як рахується?
Проєктами нормативно-правових актів передбачено вимоги до ПРРО програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий програмним РРО, що працює в режимі офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Про ці та інші питання застосування програмних РРО можна дізнатись в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua/
Які фінансові санкції передбачено з 1 січня 2021 року у разі незастосування реєстратора розрахункових операцій?
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються в таких розмірах:
- 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.