Про єдиний податок для платників єдиного податку четвертої групи — юридичних осібРозділ: Місцеві новини

Мар'їнський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє.

Платники єдиного податку четвертої групи — це сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

23 травня 2020 року, набрав чинності Закон №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»(далі - Закон №466).

Згідно зі змінами до п. 292-1. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), базою оподаткування податком для платників єдиного податку  четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

Окремо було запроваджено визначення бази оподаткування для «єдинників» четвертої групи, якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено. У такому разі нею буде нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в АР Крим або в області.

Також передбачено зміни у звітуванні щодо анулювання реєстрації платників четвертої групи.

Підстави для анулювання статусу «єдинника» наразі наведено у п. 299.10 ПКУ. Для четвертої групи, зокрема, передбачено, що може бути такою підставою і якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75% (для юросіб), і якщо не подано податкової звітності, передбаченої пп. 295.9.1 ПКУ. Ось до останньої вимоги пропонується уточнення: не лише звітності, передбаченої пп. 295.9.1 ПКУ, а й звітності, передбаченої пп. 298.8.1 ПКУ.

Але, з огляду на зазначені норми, це стосується однієї і тієї самої звітності (просто різних випадків її подання). Тобто до звітування жодних змін не внесено.

Але змінено строк подання звітності «єдинниками» IV групи щодо щорічного підтвердження статусу за пп. 298.8.1 ПКУ. До змін було прописано норму щодо подання «до 20 лютого», а тепер запроваджено строк «не пізніше 20 лютого». Тобто на 2021 рік можна буде звітувати вже в тому числі й 20 лютого.

Отже з врахуванням змін, внесених Законом №466 , відповідно до пп. 298.8.1 ст. 298 ПКУ  для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники повинні подати  не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (ст. 294 ПКУ).

Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

Отже, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою за 75 %; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

Поряд із цим згідно з п. 291.5 1 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб’єкти господарювання, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Суб’єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

Крім того, однією з головних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є те, що платники єдиного податку – юридичні особи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).