У Бахмутському ЦОП надаються консультації засобами Skype
Головне управління ДПС у Донецькій області , опубліковано 12 жовтня 2020 о 09:43 Розділ: Місцеві новини
З метою профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом, у Бахмутському ЦОП для зручності громадян запроваджено новий сервіс - отримання усних консультацій за допомогою скайп-зв’язку. Звернутися за консультацією платники податків можуть засобами Skype, ім’я користувача - cop0502.
За період з 01-07 жовтня за консультацією засобами Skype зверталися фізичні особи та підприємці стосовно питань сплати податків у разі скасування боргу за кредитним договором, та відповідальності за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг а саме:
Запитання:
Чи повинна фізична особа сплатити податки у разі скасування боргу за кредитним договором?
Відповідь:
Відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Таким чином, у разі скасування боргу за кредитном договором фізична особа повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ) та сплатити податки від суми прощеного боргу за кредитом:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (п.167.1 ст.167 ПКУ);
- військовий збір у розмірі 1,5% (пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Запитання:
Яка відповідальність передбачена у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та з якої дати?
Відповідь:
Відповідно п. 11 ст. 3 ЗУ від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Пунктом 7 ст. 17 ЗУ №265 (у редакції ЗУ від 20 вересня 2019 року № 128-IX) визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.