Консультації з питання сплати ЄСВ, ПДФО та військового збору із зарплати під час карантину

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 15 травня 2020 о 10:06 Розділ: Місцеві новини

Ясинуватсько – Авдіївської ДПІ Покровсько – Добропільського управління ГУ ДПС у Донецькій області надає консультації платникам податків щодо сплати податків (податок на доходи з фізичних осіб (далі – ПДФО) і військовий збір) та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) із заробітної плати під час карантину.

ЄСВ, ПДФО та військовий збір із зарплати під час карантину не сплачуються  у тому випадку, коли за місяць працівнику не було нараховано виплат зарплатного характеру (зарплати, відпускних, лікарняних тощо). Це може бути, зокрема, коли працівник увесь місяць не мав оплачуваних робочих днів з різних причин. Якщо працівнику за відповідний місяць було нараховано певну суму зарплатних виплат, то й ЄСВ, ПДФО та військовий збір доведеться нарахувати і сплатити. 

Порядок розрахунку ЄСВ за місяці, в яких працівник перебував у "карантинній" неоплачуваній відпустці, залежить від того, який розмір зарплатних виплат було нараховано працівнику за цей місяць — 4723 грн і більше, чи менше за 4723 грн. Якщо йдеться про перший випадок, то ЄСВ розраховується за загальним правилом: базу нарахування ЄСВ (суму зарплатних виплат, що дорівнює або більша за 4723 грн) множать на ставку ЄСВ (в загальному випадку — це 22%). Якщо ж заробіток за місяць, в якому була неоплачувана "карантинна" відпустка менший за 4723 грн (мінімальну зарплату), то ЄСВ потрібно нарахувати за "мінзарплатним" правилом. Тобто слід розрахувати різницю між мінімальною зарплатою (4723 грн.) і фактично нарахованим роботодавцем заробітку за місяць і донарахувати на неї ЄСВ (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування»).

Звертаємо увагу що існують випадки, коли роботодавець не нараховує ЄСВ за "мінзарплатним" правилом. До таких випадків належать наступні:

- по-перше, якщо працівник працює на умовах зовнішнього сумісництва. В такому разі ЄСВ слід нараховувати і сплачувати лише виходячи із нарахованих суміснику сум зарплати. Якщо ж суміснику за місяць не буде проведено жодних зарплатних нарахувань, то і ЄСВ за нього теж не потрібно сплачувати;

- по-друге, коли працівник відпрацював на підприємстві неповний місяць у зв’язку з тим, що його прийняли на роботу не в перший робочий день місяця, або через те, що він звільнився не останнім числом місяця;

- по-третє, коли йдеться про нарахування ЄСВ на зарплатні виплати осіб з інвалідністю, яким єдиний внесок нараховують за зниженим розміром ставок;

- по-четверте, якщо працівнику за місяць не було нараховано взагалі виплат зарплатного характеру (зарплати, відпускних, лікарняних тощо), оскільки він не мав оплачуваних робочих днів.

Звіт з ЄСВ за період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину необхідно подавати. Ці данні слід відобразити в таблиці 6 додатку 4 Звіту з ЄСВ за загальним правилом. Інформацію про кількість днів наданої працівнику відпустки за свій рахунок (у т. ч. на час карантину) слід показати у графі 14 таблиці 6 Звіту з ЄСВ у тому ж рядку, де працівнику відображено нараховану зарплату (або іншу зарплатну виплату). При цьому не важливо, охопила така неоплачувана відпустка увесь місяць чи лише його частину.

Щодо збереження за працівником страхового стажу на період неоплачуваної "карантинної" відпустки, то не втратять його лише ті працівники, за яких у розрахунку на місяць буде сплачено не менше, аніж мінімальний страховий внесок з ЄСВ — 1039,06 гривень (4723 грн х 22%).