25 лютого 2020 року з платниками податків спілкувалась старший державний інспектор Бахмутської ДПІ Бахмутського управління ГУ ДПС у Донецькій області Крючкова Галина Миколаївна. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо новації застосування РРО, які надходили від платників під час проведення заходу.
Чи можна з 01.01.2020 застосовувати новітні моделі програмних комплексів, які брали участь в експериментальному проєкті?
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» (далі – Постанова № 472) експериментальний проект тривав до 31 грудня 2019 року.
Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), що набере чинності з 19.04.2020 створив правові підстави для запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Підзаконні нормативно-правові акти, що наразі розробляються ДПС спільно з Міністерством фінансів України з метою реалізації Закону № 128, встановлюють окремі порядки реєстрації, застосування ПРРО, передачі даних про здійснені розрахункові операції від ПРРО до контролюючих органів.
Процедура реєстрації ПРРО, що регулюватиметься порядком, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями, враховує особливості новітніх моделей та виключає необхідність їх опломбування, окрему процедуру введення в експлуатацію, реєстрацію книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок.
Законодавчо встановлено, що процедури реєстрації ПРРО, реєстрації розрахункових операцій із застосуванням ПРРО, відбуватимуться на фіскальному сервері контролюючого органу.
Процедура передачі даних від ПРРО до контролюючих органів відбуватиметься із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, або технології, розробленої Національним банком України, що також враховує особливості новітніх моделей, які брали участь у експерименті.
Отже, прийняття Закону № 128, який набере чинності з 19.04.2020, розробка та реалізація підзаконних нормативно-правових актів, створюють правові підстави для реєстрації та застосування ПРРО, включаючи новітні моделі, що брали участь у експериментальному проекті.
Виходячи з зазначеного, ПРРО/новітні моделі можуть використовуватись суб’єктами господарювання для реєстрації розрахункових операцій лише після набрання чинності Законом № 128, із дотриманням вимог порядків, що регулюють процедури реєстрації та застосування ПРРО.
Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та іншими за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далi – РРО) або заповнений вручну.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, п.п. 14 п. 1 ст. 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).
Згідно з п. 1 розд. VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05.11.2014 № 705 із змінами і доповненнями (далi – Положення), документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi.
Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв мають статус первинного документа та можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань (п. 5 розд. VII Положення).
Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема, поштою та, як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією за договором з продавцем.
У разі доставки товару поштою, за умови передоплати з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.
У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.
Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.
У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.
Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
Враховуючи викладене, у разі якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших, за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
До яких платників не застосовується РРО та програмні РРО?
Перелік платніків, до яких не застосовується РРО та програмні РРО, це:
- єдинники І групи (п. 296.10 ПКУ), а також фізособи, які реалізовують на ринках власні речі (зокрема, вживані) та городину;
- єдинники ІІ–IV груп (до 01.10.2020 р.), обсяг доходів яких не перевищує 1 млн грн. Виключення становлять ФОП, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, вироби медпризначення та здійснюють платні послуги у сфері охорони здоров’я.
З 01.10.2020 р. РРО та програмний РРО застосовують ФОП ІІ–IV груп, які відносяться до ризикових груп та здійснюють:
реалізацію товарів/послуг через Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
торгівлю ювелірними виробами та побутових виробів з дорогоцінних металів;
торгівлю вживаними товарами;
діяльність у сфері ресторанного бізнесу;
діяльність турагентств та туроператорів;
діяльність готелів, хостелів та подібні місця тимчасового розміщення;
продаж текстилю, деталей та приладдя для ТЗ.
Ці вимоги передбачені п. 53 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
З 01.01.2021 р. застосування РРО для єдинників ІІ–IV груп стане обов’язковим.