"Гаряча лінія" в Слов’янсько - Лиманському управлінні

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 20 листопада 2019 о 15:35 Розділ: Місцеві новини

Минулого тижня в Слов’янсько - Лиманському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо акцизного податку». На питання платників податків відповідала завідувач сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Тетяна Крайчева.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі питання, які надійшли під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»:

Скажіть, яка вартість та які документи необхідно подати для отримання ліцензії на право зберігання пального?

Ліцензії на право зберігання пального видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Яка відповідальність передбачена за виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензій?

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень;

оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень;

роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

Що вважається реалізацією пального з 01.07.2019?

З 01.07.2019 року визначено, зокрема, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Яка відповідальність передбачена за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та з якої дати вона починає застосовуватися?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів внесено зміни до п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 Податкового кодексу України, редакція якого набула чинності з 01.07.2019 та яким передбачено, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ Кодексу, зокрема, передбачено, що норми п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 Кодексу, яким запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 1 жовтня 2019 року.

До якого контролюючого органу потрібно звертатись суб’єкту господарювання для подання документів з метою отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами за місцем реєстрації чи за місцем провадження господарської діяльності?

Згідно з статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Постановою КМУ від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Державну фіскальну службу України органом ліцензування виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації – ДФС.

Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

Який порядок внесення змін до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у разі зміни відомостей (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо)?

Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. Для цього необхідно подати до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання заяву про переоформлення ліцензії (подається у довільній формі) та документи, що підтверджують зміну відомостей.