Покровсько – Добропільське управління: на «гарячій» лінії про екологічний податок

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 09 вересня 2019 о 09:23 Розділ: Місцеві новини

Днями заступник начальника - начальник Добропільського відділу податків і зборів з юридичних осіб Покровсько – Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області Наталія Зима спілкувалась з платниками під час сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія” на тему „Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю ”.

Наводимо відповіді на запитання, з якими звернулися платники податків:

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю?

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Як визначається при обчисленні екологічного податку річний обсяг викидів двоокису вуглецю, що перевищує 500 тонн за рік, якщо СГ має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові), які обслуговуються одним або різними контролюючими органами?

Суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Чи подається окремий додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн?

Окремий додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (далі – Заяви) протягом граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року.

Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації за І квартал поточного року (в тому числі у наступних звітних періодах поточного року). При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.

Який термін подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяв про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю або про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів, та чи передбачена відповідальність за її не подання?

Платниками екологічного податку, які здійснюють викиди в атмосферне повітря  двоокису вуглецю, до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення протягом граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) за І квартал звітного року подаються заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю або про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (сумарного за всіма стаціонарними джерелами) (далі – Заяви). Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання декларації за І квартал звітного року.

При цьому застосування штрафних санкцій за неподання Заяв нормами Податкового кодексу України не передбачено.