Етика державного службовця як засіб запобігання і протидії корупції та невід’ємна складова службової діяльності

опубліковано 10 вересня 2024 о 09:35 Розділ: Інформаційні матеріали

В Україні створено певну законодавчу базу для впровадження етичних цінностей та норм державної служби. У Законі України «Про державну службу» зазначається, що до основних обов’язків державного службовця належить зобов’язання дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки. Суттєві положення щодо етики поведінки наведені у розділі VI «Правила етичної поведінки» Закону України «Про запобігання корупції».

Слід звернути увагу на те, що перше місце серед корупційних ризиків не випадково посідає недоброчесність поведінки державних службовців.

Розділ 6 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає правила етичної поведінки державного службовця:

• Пріоритет інтересів - представляючи державу чи територіальну громаду, державні службовці діють виключно в їх інтересах.
• Політична нейтральність - державні службовці зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
• Неупередженість - державні службовці діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
• Компетентність і ефективність - державні службовці сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
• Нерозголошення інформації - державні службовці не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.
• Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень - незважаючи на приватні інтереси, державні службовці утримуються від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016  № 0158 затверджено загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які є узагальненням стандартів етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх посадових обов’язків, а також спрямовані на забезпечення інформування громадян про норми поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

04.06.2021 року набрав чинності наказ Національного агентства України з питань державної служби «Про внесення змін до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» від 28.04.2021 № 72-21, яким вказані правила викладено у новій редакції.

Оновлені правила, зокрема, передбачають, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування:

1) під час виконання своїх посадових обов’язків повинні проявляти стриманість у разі критики чи образ з боку громадян, зауважувати щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання норм ввічливого спілкування;

2) в поза робочий час, повинні утримуватися від поширення інформації, зокрема, розміщення коментарів на веб-сайтах і у соціальних мережах, що можуть завдати шкоди репутації державних органів та органів місцевого самоврядування;

3) зобов’язані у своїй поведінці не допускати:

- використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації;

- принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, віку, статі, сімейного стану або віросповідання особи;

- поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя колег, членів їх сімей та інших близьких осіб;

- впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов’язків;

- прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками;

- дій сексуального характеру, виражених словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування;

4) зобов’язані діяти доброчесно, дотримуватись політичної неупередженості та нейтральності, а саме уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів;

5) під час спілкування з громадянами повинні використовувати доступну термінологію тощо.

Серед іншого, зміни, внесені до Загальних правил, передбачають запровадження обов’язку щодо підвищення цифрової грамотності та правил поведінки у цифровому середовищі. Також до зазначених правил додається новий розділ «Доброчесність», який забезпечує закріплення змісту і принципів цього поняття та певних правил поведінки. Закон України «Про державну службу» тлумачить доброчесність як «спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмову державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень».

 Доброчесність - це чинити правильно навіть тоді, коли ніхто не бачить. У контексті боротьби з корупцією доброчесність - це необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов'язків та розпорядженні державними ресурсами. Доброчесність держслужбовців — це не лише етичний стандарт, а й інструмент запобігання корупції.

Нагадаємо, що метою Загальних правил є зміцнення авторитету державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, формування позитивної репутації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також забезпечення інформування громадян про норми етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно них.

Закон України «Про державну службу» передбачає, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом.

 Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Пункт 2 частини 2 статті 65 Закону передбачає, що дисциплінарним проступком є порушення правил етичної поведінки державних службовців. За недотримання правил етичної поведінки ч. 4 ст. 66 Закону передбачає вид дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Звертаємо вашу увагу, що порушення норм етики державного службовця може тягнути за собою наслідки кримінального та адміністративного характеру.