Декларації державних службовців: механізми контролю та аналізу

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 05 квітня 2024 о 13:42 Розділ: Інформаційні матеріали

У жовтні 2014 року в Україні ухвалили  Закон “Про запобігання корупції”. Він зобов’язав посадовців подавати у спеціальний публічний електронний реєстр декларації майнового стану, у яких потрібно звітуватися про доходи, значні витрати, нерухомість, транспортні засоби, цінне майно  та бізнес – самих посадовців та членів їх родини. Подібні документи існували і раніше, але заповнювалися вручну в паперовій формі, зберігалися в органах державної влади, де працював чиновник, і не були доступні широкому загалу. Єдиний державний реєстр декларацій запрацював усередині 2016 року.. Розпорядником даних є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Декларація про майно та доходи – це документ, що може розповісти про посадовця майже все: скільки він заробляє, якої площі його будинок, на яких автівках пересувається і скільки заощаджень тримає у банках або готівці.

За підсумками кампанії декларування 2021-2022 року багато декларантів отримали довідку за результатами автоматизованої перевірки декларації, яку можна знайти в Реєстрі декларацій (далі - Реєстр). Це означає, що відповідні декларації були піддані пройшли автоматизованій перевірці.

 Процес перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (посадовців), складається з кількох етапів:

Автоматизований контроль:

Автоматизовано перевіряються декларації, які мають найменший показник рейтингу ризику та містять дані, які можуть бути перевірені автоматизовано. В такий спосіб планується перевіряти до 30% усіх поданих до Реєстру декларацій.

Автоматизована перевірка декларації – це перевірка програмними засобами Реєстру відомостей, що зазначені або повинні бути зазначені у декларації.

Так, автоматизовано можуть бути перевірені декларації:

- в яких відображені дані, достатні для ідентифікації членів сім’ї декларанта та об’єктів декларування;

- в яких відображений обсяг даних, що може бути перевірений шляхом порівняння даних декларації з реєстрами та з застосуванням певних формул, наприклад, на встановлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів;

- які подані за 2021 та наступні звітні роки (за попередні роки це зробити неможливо, оскільки у 2021 році змінилася форма декларації).

Під час автоматизованого логіко-арифметичного контролю (ЛАК)  перевіряється:

1. Логічний контроль інформації в деклараціях (відсутність явних невідповідностей та суперечностей у наданих даних).
2. Арифметичний контроль чисельних показників декларації (правильність підрахунків та обчислень).
3. Наявність обов'язкових для заповнення полів.

4.Дотримання встановлених форматів та правил заповнення певних розділів декларації.

За результатами автоматизованої перевірки декларанти отримають в електронному кабінеті Реєстру повідомлення про проходження автоматизованої перевірки, а у розділі “Мої документи” у відповідному полі відображатиметься Довідка, яку можна буде переглянути.

Отримання Довідки про проходження автоперевірки не означатиме, що декларація пройшла повну перевірку. Це свідчитиме про те, що вона має невеликий показник рейтингу ризику (не встановлено невідповідностей на загальну суму понад 100 прожиткових мінімумів (ПМ). По відповідній декларації  не встановлено ознак конфлікту інтересів, необґрунтованості активів, незаконного збагачення чи неточності оцінки задекларованих активів).

Водночас, у Довідці відображатимуться встановлені невідповідності між відомостями у декларації та реєстрах, банках даних. При цьому відображатимуться лише ті відомості, щодо яких встановлено невідповідність, із зазначенням номера об'єкта у декларації, а не усі відомості про такий об’єкт.

 У разі зазначення декларантом у декларації об'єкту, який відсутній у реєстрі, у Довідці зазначається, що “дані в реєстрі відсутні”. Водночас, у разі наявності відомостей у реєстрах про об'єкт, який підлягає декларуванню, але який відсутній у декларації, у Довідці зазначаються всі відомості про такий об'єкт.

Якщо за результатами порівняння даних встановлена невідповідність у грошовому вираженні, то по кожному об'єкту вираховується різниця між даними. Під кожним розділом Довідки формується висновок, у якому зазначається про виявлені ознаки неточних відомостей, а також сума невідповідностей, яка має грошове вираження. Всі суми виявлених у декларації невідповідностей підсумовується та зазначаються у висновку Довідки однією загальною сумою. 

У Довідці, також, відображаються застереження до розділів 12-1, 13, 14, 15 декларації (за наявності підстав).

Звертаємо увагу, що Довідка за результатами автоматизованої перевірки не є підставою для подання виправленої декларації та може бути використана при заповненні декларацій наступних періодів або виправлення даних в реєстрах (якщо вони виявились неактуальними).

Незалежно від проходження автоматизованої перевірки можливе здійснення повної перевірки декларації за наявності підстав.

Відомості про проходження автоматизованої перевірки будуть міститися у публічній частині Реєстру. Декларація, яка пройшла автоматизовану перевірку, матиме піктограму зеленого кольору та напис “Декларація пройшла автоматизовану перевірку”.

Аналітика ризиків:

Оцінка ризиків недостовірності відомостей на основі алгоритмів, що враховують:

Суб'єкта декларування (посада, повноваження, доступ до ресурсів).

Задекларовані відомості (обсяги активів, динаміка доходів, розбіжності з попередніми деклараціями).

Інформацію з інших джерел (ЗМІ, публічні реєстри, повідомлення від громадян).

Вибір декларацій для повної перевірки:

За результатами автоматизованого контролю та оцінки ризиків НАЗК відбирає декларації, які потребують повної перевірки.

Критерії відбору:

• Високий рівень ризиків.
• Виявлені невідповідності, помилки, логічні суперечності.
• Наявність інформації про можливе невідображення у декларації недостовірних відомостей.

Автоматизований ЛАК дозволяє значно пришвидшити первинну обробку та контроль декларацій і виявити очевидні технічні помилки. Однак він не може встановити достовірність задекларованих відомостей та їх повноту. Для цього НАЗК проводить наступний етап - повну перевірку декларацій вручну.

Повна перевірка:

Здійснюється уповноваженими особами НАЗК, з метою:

• З'ясувати достовірність задекларованих відомостей.
• Перевірити точність оцінки задекларованих активів.
• Виявити конфлікт інтересів.
• Виявити ознаки незаконного збагачення.

Повна перевірка полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, їх повноти, а також законності джерел походження активів.

Для проведення повної перевірки НАЗК має право витребувати інформацію з державних реєстрів, баз даних, банків та інших фінансових установ, направляти запити до інших держав.

За результатами перевірки можуть бути складені протоколи про адміністративні правопорушення або матеріали можуть бути передані до правоохоронних органів у разі виявлення ознак кримінального правопорушення.

Підставами для повної перевірки є:

• Письмова вимога суб'єкта призначення/обрання декларанта.
• Узагальнені виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях.
• Оперативні матеріали Національного антикорупційного бюро.
• Виявлення невідповідності рівня життя декларанта його задекларованим доходам.
• Наявність у декларації інформації про членів сім'ї, які не надали відомостей про себе.
• Повідомлення у ЗМІ про можливе недостовірне декларування.

Які ризик-фактори та порушення можливо побачити у деклараціях посадовців:

Посадовець взагалі не подав декларацію або зробив це несвоєчасно. Законодавством передбачено подання п’яти різних видів декларацій: щорічних, кандидата на посаду, перед звільненням, після звільнення, декларації про суттєві зміни у майновому стані. Кожна із них має бути подана протягом певного строку. Несвоєчасне подання декларації є адміністративним правопорушенням, за яке на порушника чекає штраф.

Декларація посадовця підпадає під повну перевірку НАЗК через те, що хтось із його сім’ї не надав інформацію. Якщо член сім’ї чиновника відмовився надати йому для декларування інформацію про свої доходи, майно, бізнес чи ще якісь відомості про себе, і вони йому невідомі й їх не можна встановити з офіційних джерел (наприклад, з документів чи за допомогою відкритих реєстрів), то у такому випадку посадовець може зробити у відповідному розділі відмітку “член сім’ї не надав інформацію”. Загалом декларант не нестиме відповідальності, якщо з цієї причини не вказав майно чи доходи родича або через незнання вніс недостовірні відомості. Але наявність відмітки “член сім’ї не надав інформацію” є підставою для повної перевірки декларації Національним агентством з питань запобігання корупції.

Чиновник може мати конфлікт інтересів. Часом трапляються випадки, коли на розгляд до судді надходять справи, де однією зі сторін є його родичі чи знайомі, суддя має серед родичів адвокатів, прокурорів і поліцейських. Якщо до нього на розгляд потрапить справа за їхньою участю, то він мусить взяти самовідвід. Аналогічно недопустимо, щоб у межах однієї справи перетиналися адвокати, прокурори і слідчі, які мають близькі стосунки, або де депутат розглядає у комітеті законопроект, вигідний пов’язаному з ним бізнесу, чи голосує за нього. Такі ситуації називаються конфліктом інтересів, і посадовці повинні їх уникати – попереджати про це й не брати участі у розгляді цих питань. Неповідомлення та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів є адміністративним правопорушенням і карається штрафом.

Посадовець порушив обмеження щодо отримання подарунків. Закон “Про запобігання корупції” забороняє чиновникам отримувати подарунки, дорожчі за один прожитковий мінімум. А сумарна вартість усіх презентів, одержаних протягом року від однієї людини, не повинна перевищувати двох прожиткових мінімумів. Подарунком може вважатися і купівля майна зі знижкою, більшою за цей поріг (якщо це не була загальнодоступна акція). За таке на держслужбовця чекає штраф із конфіскацією подарунка.
Виняток становлять лише подарунки від близьких осіб – на них ліміти не розповсюджуються.

Посадовець порушує обмеження щодо сумісництва. Державним посадовцям заборонено займатися бізнесом і будь-якою іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної, інструкторської та суддівської практики зі спорту). Якщо вони мали бізнес до приходу на посаду, то повинні передати його в управління іншій людині. Також вони не можуть входити до складу правління, виконавчих і контролюючих органів, наглядових рад підприємств і організацій, що мають на меті одержання прибутку. (ця заборона не поширюється на депутатів місцевих рад, присяжних, помічників-консультантів народних депутатів, заступників Голови Верховної Ради та ще деяких посадовців)

Отже, поетапний контроль, доступ до широкого кола джерел інформації та залучення різних суб'єктів перевірки сприяють виявленню потенційних порушень та підвищенню ефективності процедури декларування.