Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу виходячи з договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Разом з цим згідно з пунктом 189.13 статті 189 Кодексу у разі постачання відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
База оподаткування ПДВ відповідно до пункту 189.13 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ при постачанні квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу як при здійсненні внутрішнього перевезення, так і при здійсненні міжнародного перевезення.
Зважаючи на те, що послуга з перевезення надається пасажиру безпосередньо перевізником, слід враховувати, що квиток на проїзд автобусом є документом установленої форми, який підтверджує факт укладення договору перевезення (підпункт 10 пункту 2 розділу I Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року N 176 (далі - Правила N 176)), та укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж квитка на проїзд автобусом.
Згідно з Правилами N 176 вартість квитка - це сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду - це сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та податок на додану вартість.
Відповідно до статті 36 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" автостанційний збір стягується автостанцією з осіб, які придбавають проїзні квитки, за надання автостанцією обов'язкових послуг.
До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, та за які стягується автостанційний збір, належать:
- продаж квитків;
- користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння;
- можливість користування громадськими вбиральнями;
- інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки.
З урахуванням викладеного об'єктом оподаткування ПДВ у автостанції є послуги з продажу квитків на проїзд автобусами, при наданні яких база оподаткування ПДВ визначається відповідно до пункту 189.13 статті 189 Кодексу та складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ.
Автостанції, які не зареєстровані як платники ПДВ, податок на додану вартість на вартість квитків не нараховують, незалежно від того, чи є перевізник зареєстрованим платником ПДВ, чи ні. При цьому у разі, якщо перевізник є зареєстрованим платником ПДВ, сума податку, нарахована перевізником, включається автостанцією до вартості квитка.
При укладанні автостанцією агентського договору, відповідно до якого агент надає автостанції послуги з реалізації квитків, за що отримує агентську винагороду у вигляді сервісного збору, що включається до вартості квитка, такі послуги агента (платника ПДВ) є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування при здійсненні таких послуг визначається виходячи з вартості таких послуг (агентської винагороди).
При цьому автостанція (платник ПДВ) при отриманні від агента (платника ПДВ) агентських послуг має право на формування податкового кредиту за такими операціями на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
У випадку, якщо агент, який надає агентські послуги автостанції з реалізації квитків, не є зареєстрованим платником ПДВ, то при здійсненні таких послуг агент податкові зобов'язання з ПДВ не визначає.
У Вашому випадку, оскільки ТОВ «_____________» є платником ПДВ, то згідно з пунктом 189.13 статті 189 Кодексу у разі постачання відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. Відповідно, нарахування ПДВ має здійснюватись на суму винагороди автовокзалу з урахуванням суми автостанційного збору.
Вартість перевезення багажу має включатись до вартості проїзду та, з урахуванням ПДВ, включатися до вартості квітка. Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ.
У квітку, що є розрахунковим документом, сума ПДВ, нарахована на відповідні складові його вартості, має виділятися окремим рядком та включатись до загальної його вартості.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.