Щодо надання роз’яснення стосовно нарахування пені при збільшенні податкових зобов’язань з ПДВ уточнюючими розрахунками.

Головне управління ДПС у Донецькій області, опубліковано 11 травня 2016 о 11:20 Розділ: Консультації для юридичних осіб

  Відповідно до п. 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 статті 50 Кодексу:

-  або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

-  або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно з п. 54.1 статті 54 Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 статті 14 Кодексу пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон № 655) внесено зміни до статті 129 Кодексу, які набрали чинності з 01.09.2015. Так, після закінчення встановлених п. 57.1 статті 57 Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Кодексом із змінами, внесеними Законом № 655, передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 визначено, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Однак це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб та громадян України так як і таких що здійснюють підприємницьку діяльність. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Фізичні особи, у тому числі ті, які є самозайнятими особами (фізичні особи-підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність), починаючи з 01.09.2015 при самостійному виправленні помилок, допущених у податкових деклараціях, у порядку, визначеному статтею 50 Кодексу, не нараховують пеню, якщо таке виправлення здійснюється до спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Кодексом.

Водночас, враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексу на зворотну дію у часі Закону, юридичні особи при самостійному виправленні помилок, допущених у податкових деклараціях, мають право не нараховувати пеню до спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, лише до правовідносин, які виникли з 01.09.2015, тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 (починаючи з декларації за серпень 2015 року).

У випадку, викладеному у запиті _Підприємства_ це означає, що право не нараховувати пеню до спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, підприємство мало  при самостійному виправленні помилок до 90 днів лише по декларації з ПДВ за вересень 2015 року, граничний термін сплати за якою настав 30.10.2015 року. Але, враховуючи що _Підприємство_ подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за вересень 2015 року після 90 днів від граничного терміну сплати 30.10.2015, то пеня підлягає нарахуванню.

При самостійному виправленні помилок по декларації за липень 2015 року (граничний термін сплати 30.08.2015 року) повинно бути нарахована пеня за заниження податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до п.п. 129.1.2. п.129.1 статті 129 Кодексу пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). При поданні уточнюючого розрахунку до декларацій з ПДВ на збільшення суми податку до сплати податкове зобов’язання виникає у день подання такого уточнюючого розрахунку. Строк погашення такого податкового зобов’язання настає у день подання уточнюючого розрахунку.

_Підприємством_ подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2015 року №_____________ від 15.03.2015 року, у якому задекларовано _____ грн. на збільшення суми ПДВ, що підлягала сплати. Зазначене податкове зобов’язання виникло 15.03.2016 року. Відповідно до      п.п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Кодексу правомірно була нарахована пеня _____ грн. на суму податкового зобов’язання ____ грн., нарахованого платником при виявленні його заниження, за весь період  заниження – з граничного терміну сплати по декларації з ПДВ за липень 2015 року (30.08.2015) по дату настання строку погашення податкового зобов’язання по уточнюючому розрахунку від 15.04.2016 №_________ (15.03.2016 року), період заниження склав 197 днів (з 31.08.2015 по 14.03.2016). Аналогічно була нарахована пеня в сумі ____ грн. на суму податкового зобов’язання _____ грн. по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2015 від 15.04.2016 № __________.

По уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за вересень 2015 року №_________ від 15.03.2015 року _Підприємством_ було задекларовано _____ грн. на збільшення суми ПДВ, що підлягала сплати. Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Кодексу правомірно була нарахована пеня _____ грн. на суму податкового зобов’язання _____ грн., нарахованого платником при виявленні його заниження, за весь період  заниження – з граничного терміну сплати по декларації з ПДВ за вересень 2015 року (30.10.2015) по дату настання строку погашення податкового зобов’язання по уточнюючому розрахунку від 15.04.2016 №__________ (15.03.2016 року). Період заниження склав 136 днів (з 31.10.2015 по 14.03.2016), нарахування пені відбулося у зв’язку з перевищенням 90-денного терміну (п.129.9 статті 129 Кодексу).