Щодо встановлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням.Розділ: Консультації для фізичних осіб

При виконанні  службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням, то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб (пункт 12.2 розділу ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011  № 1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі – Порядок №1588)).

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП  для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відповідно до підпунктів «ж» 184.1 та 184.2 статті 184 ПКУ  однією з причин анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу,  є наявність  запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі - ЄДР).

Порядком № 1588 визначено «стани» платників податків в процесі ведення господарської діяльності (наприклад: платником податків прийнято рішення про припинення, щодо платника податків порушено провадження у справі про банкрутство або припинення, платника податків визнано банкрутом, щодо платника податків до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, щодо платника податків до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, платника податків припинено тощо) та процедури, які застосовуються до платників податків відповідно до таких станів.

Інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (п. 1.5 розділу I Порядку № 1588).

Отже, стани платника податків у вигляді числового відображення є виключно внутрішнім реквізитом зазначених систем, і не надаються для платників податків.